Перший Всеукраїнський Конгрес бібліотекарів – представницький міжвідомчий захід бібліотечної спільноти, один із перших форумів за професійною ознакою в Україні від часу проголошення її незалежності та на пострадянському просторі.

Конгрес відбувся 9–12 червня 1992 р. в Києві за участі 306 делегованих від усіх областей України працівників книгозбірень різних систем та відомств і зарубіжних гостей з понад 10 країн. Був скликаний за ініціативою групи провідних бібліотечних діячів України – керівників найбільших книгозбірень, викладачів бібліотечних факультетів вишів культури і за підтримки очолюваного В. Навроцькою відділу бібліотек та інформаційних мереж Міністерства культури України. Організатори заходу – міністерства культури, освіти, охорони здоров’я України, Академія наук України, Українська академія аграрних наук, тобто відомства, що мають найбільш численні мережі своїх бібліотек. Долучилися також Український фонд культури, Товариство книголюбів України, Спілка письменників України, Рада Федерації незалежних профспілок України (нині – Федерація профспілок України), міжнародна і національна асоціації україністів, Всеукраїнське товариство (ВУТ) «Просвіта» імені Тараса Шевченка.

Для фінансування заходів Конгресу були використані благодійні кошти низки комерційних структур. Генеральним спонсором стала Українська цукрова біржа. Напередодні Конгресу на високому поліграфічному рівні було видано інформаційну брошуру «Україна бібліотечна». Для висвітлення перебігу заходу залучили велику кількість провідних ЗМІ України і Києва.

Спонукальними чинниками для скликання Конгресу стали: кризовий стан бібліотечної галузі України на початку 1990-х років; її численні проблеми – фінансові, кадрові, комплектування фондів; повзуча ліквідація бібліотечних установ; прагнення до привернення уваги держави до руйнування бібліотечної системи з метою вироблення протидії негативним явищам, у т. ч. на законодавчому рівні; потреба в колективному обговоренні нагальних професійних питань і виробленні основних напрямів (концепції) консолідації бібліотечної спільноти молодої країни, вдосконалення міжвідомчих координаційних зв’язків тощо.

Під час підготовчої роботи зі скликання Конгресу та формування його оргкомітету і програми Міністерство культури України надіслало до багатьох установ і організацій інформаційний лист «Про проведення у 1992 році І Всеукраїнського Конгресу бібліотекарів» від 26 листопада 1991 р. № 9-3/113-13, за підписом заступника міністра В. Врублевської. Захід, з міжнародною участю, залученням представників української діаспори початково планувалося провести в квітні 1992 р. В низових бібліотечних осередках і асоціаціях після отримання листа відбулися збори активу, конференції, на яких було напрацьовано пропозиції до порядку денного Конгресу та обрано делегатів на цей форум.

Почесними гостями Конгресу були Генеральний секретар Міжнародної федерації бібліотечних організацій та установ (ІФЛА) П. Наута (Нідерланди), Президент товариства українських бібліотекарів Канади А. Григорович, директор Баварської земельної бібліотеки Г. Кальтвассер, заступники директорів – Національної бібліотеки Угорщини імені Л. Сечені П. Зонневенд, Національної бібліотеки Польщі Я. Волош, завідувачка слов’янського відділу бібліотеки Гарвардського університету Я. Бодрок та ін.

У перший день роботи Конгресу (9 червня) відбулися зустрічі його делегатів з керівництвом міністерств та відомств, які мають у своєму підпорядкуванні розгалужені мережі бібліотек. На зустрічах обговорювали найбільш гострі питання функціонування відповідних мереж книгозбірень, відбувся обмін думками між фахівцями для вироблення спільного бачення.

Протягом наступних двох днів, 10–11 червня, робота Конгресу тривала у форматі засідань восьми секцій та кількох «круглих столів» на базі найбільших бібліотечних установ Києва та Київського державного інституту культури (КДІК, нині – Київський національний університет культури і мистецтв). Секції були сформовані за типами книгозбірень.

На секції універсальних наукових бібліотек (працювала на базі Державної бібліотеки України (ДБУ), нині – Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого), яку вели директор ДБУ А. Корнієнко та завідувачка кафедри бібліотечної справи Інституту підвищення кваліфікації працівників культури Мінкультури України (нині – Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв), проф. В. Скнар, обговорювали дві основні проблеми – «Національна бібліотека України: сучасний стан та перспективи розвитку» та «Шляхи розвитку документальних комунікацій України». З повідомленнями виступили: А. Корнієнко («Державна бібліотека України: функціонально-типологічні ознаки в контексті поняття “національна бібліотека”»), заступник директора ДБУ О. Александрова («Обласні універсальні наукові бібліотеки як регіональні бібліотечні та інформаційні центри України»). Думки присутніх щодо національної бібліотеки України розійшлися: одні висловилися за те, що її функції має виконувати ЦНБ імені В. І. Вернадського АН України (нині – Національна бібліотека України імені В. І .Вернадського), інші наголошували на тому, що з огляду загальнодержавного характеру діяльності ДБУ саме ця установа має офіційно набути статусу головної бібліотеки держави.

Засідання секції наукових бібліотек академічних установ та вишів вели директор бібліотеки Київського університету імені Т. Шевченка (нині – Наукова бібліотека імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка) В. Чубук та директор ЦНБ імені В. І. Вернадського АН України М. Сенченко. Розглядали проблеми: «Документальна пам’ять України» та «Інформаційно-бібліотечні системи». Виступали провідні фахівці ЦНБ Н. Казакова, Н. Стрішенець, М. Сенченко, О. Васильєв, а також В. Чубук та В. Дригайло, який представляв бібліотеку Київського політехнічного інституту (нині – Науково-технічна бібліотека ім. Г. І. Денисенка Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»).

На засіданні секції дитячих та шкільних бібліотек, під головуванням А. Кобзаренко, директора ДБУ для дітей (нині – Національна бібліотека України для дітей) обговорювали три проблеми: «Бібліотека і юний читач в умовах національного культурного відродження», «Дитяча книга і видавничий процес», «Бібліотека як центр духовної культури і організації дозвілля». Основною стала доповідь А. Кобзаренко «Тенденції розвитку дитячої бібліотеки в умовах національного культурного відродження», в якій було наголошено на потребі особливої уваги до дітей та їх залучення до читання, збереженні створеної на початку 20 ст. спеціалізованої системи бібліотечного обслуговування дітей, потребі запровадження автоматизації та механізації бібліотечних процесів, необхідності поліпшення комплектування фондів виданнями для юних читачів. На секції виступали методист республіканського учбово-методичного кабінету Міносвіти України В. Віценко, проф. О. Савченко (НДІ педагогіки України), директори обласних бібліотек для дітей В. В’язова (Донецьк), В. Косоногова (Львів), О. Дубова (Черкаси), О. Киричук (Хмельницький), В. Вітенко (Тернопіль), головний редактор видавництва «Веселка» В. Василашко, доцент ХДІК (нині – Харківська державна академія культури) Л. Озарчук та ін.

Секція бібліотек для юнацтва, бібліотек СПТУ і середніх спеціальних навчальних закладів працювала під керівництвом директора ДБУ для юнацтва Р. Бубнова та в. о. завідувача кафедри дитячої літератури і бібліотечної роботи з дітьми КДІК Т. Долбенко. В роботі секції брали участь кілька зарубіжних гостей та з Українського НДІ з проблем молоді, НДІ педагогіки АПН України. Було обговорено проблему «Національно-культурна і молодіжна політика України і роль бібліотек, що обслуговують юнацтво, у цьому процесі», концепцію розвитку бібліотечно-бібліографічного обслуговування молоді в Україні «Бібліотека. Книга. Молодий читач», яка отримала схвалення присутніх і була рекомендована для розгляду в Міністерстві культури України з метою ухвалення відповідного управлінського рішення. Р. Бубнов виступив на тему «Соціальні функції бібліотек для молоді як особливого інституту суспільства». Виступали також Т. Долбенко, провідні працівники ДБУ для юнацтва Т. Ярошенко, Л. Бейліс, представники названих НДІ Г. Мурніна, і А. Гатенюк та ін.

Представницьким, за участі 76 делегатів та гостей Конгресу, було засідання секції публічних бібліотек, яке вели В. Бабич (КДІК) та директор ЦМБ імені Лесі Українки (нині – Публічна бібліотека імені Лесі Українки для дорослих м. Києва) Л. Ковальчук. Обговорювали дві проблеми – «Функції публічних бібліотек України на сучасному етапі» та «Перспективи розвитку публічних бібліотек в умовах ринкових відносин». З доповідями виступили Л. Ковальчук («Гуманістична функція публічної бібліотеки: зміст та шляхи реалізації») та голова республіканського товариства єврейської культури І. Левітас («Бібліотека і розвиток національних культур народів, що проживають в Україні»), в обговоренні другої проблеми брали участь провідні фахівці ЦМБ імені Лесі Українки Т. Кодоленко і Л. Горбач,, головний бібліотекар ДБУ Н. Гудімова, проф. В. Скнар та ін.

Працювали три секції за галузевою ознакою: бібліотек, що обслуговують осіб з обмеженими можливостями користування книгозбірнею (на базі сучасної Центральної спеціалізованої бібліотеки Українського товариства сліпих), медичних бібліотек (на базі сучасної Національної наукової медичної бібліотеки України, ННМБУ), сільськогосподарських бібліотек (на базі сучасної Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки Національної академії аграрних наук України).

 «Круглий стіл»  з проблеми «Бібліотеки та інформатизація суспільства» за головуванням директора ЦНБ ім. В. І. Вернадського АН України М. Сенченка відбувався у КДІК. Обговорювалося, зокрема, питання про необхідність створення автоматизованої інформаційно-бібліотечної системи (АІБС) спільними зусиллями всіх зацікавлених книгозбірень та відомств.

Представницьким (майже 50 делегатів і гостей Конгресу) було засідання «круглого столу» з проблем вивчення історії бібліотечної справи в Україні, яке вели В. Навроцька та доцент кафедри бібліотекознавства КДІК Л. Одинока. З великою доповіддю, в якій містився розгорнутий аналіз розвитку історико-бібліотечної науки в України та окреслювалися її завдання на перспективу, виступила Л. Одинока. Н. Казакова репрезентувала програму дослідження «Документальна пам’ять України», розпочатого 1990 р. в ЦНБ імені В. І. Вернадського АН України. Виступали також Н. Стрішенець, директор Державної наукової медичної бібліотеки Міністерства охорони здоров’я України (нині – ННМБУ) Р. Павленко, викладачі КДІК А. Радзівіло (Майстренко), Т. Ківшар, заступник директора ЛНБ імені В. Стефаника АН України Т. Паславський та ін.

Відбувся «круглий стіл» з проблеми «Бібліотеки і національно-культурне відродження», який вели А. Корнієнко та В. Скнар. Виступали Л. Ковальчук, директор Волинської ОУНБ Г. Кухарська, З. Савіна (ДБУ), директор Одеської державної наукової бібліотеки імені М. Горького (нині – Одеська національна наукова бібліотека) О. Ботушанська.

За ініціативою Державної науково-технічної бібліотеки України на її базі відбулося засідання «круглого столу» стосовно проблем збереження мережі НТБ та діяльності цих бібліотек у сучасних умовах. Виступали: директор ДНТБ України Г. Тищенко, а також президент Української інформаційної корпорації «УкрНТІ» М. Єрмошенко, представники провідних НТБ України Г. Цимбал, Б. Сокол та ін.

Проблеми підготовки та підвищення кваліфікації бібліотечних працівників обговорювали на «круглому столі», модераторами якого були В. Бабич (КДІК) та завідувачка кафедри бібліотекознавства ХДІК В. Ільганаєва. У засіданні брали участь також викладачі КДІК П. Голобуцький, В. Пашкова, О.  Довгопола та ін. Учасники заходу провели активний обмін думками з широкого кола питань, що стосувалися кадрового забезпечення та підготовки фахівців для галузі.

Об’єднане й найбільш масове засідання Конгресу відбулося 11 червня у глядацькій залі Національного академічного театру опери та балету України імені Тараса Шевченка. Вступне слово проголосила заступник міністра культури України В. Врублевська. Вона ж зачитала привітання від Президента України Л. Кравчука. З привітаннями виступили також перший заступник Голови Верховної Ради України В. Дурдинець, Генеральний секретар ІФЛА П. Наута, інші високопосадовці. 

З основною доповіддю на пленарному засіданні Конгресу виступила В. Врублевська. Вона охарактеризувала вагомість бібліотечно-інформаційного потенціалу незалежної демократичної України в загальноосвітньому, професійному, культурному розвитку її громадян. Станом на 1992 р. налічувалося 51,5 тис. бібліотечних установ, серед них 22,3 тис. державних, 3 тис. профспілкових, 84 академічних, майже 2,5 тис. технічних, 1033 медичних, 300 сільськогосподарських, 153 вишівських, 16 тис. шкільних, 4,4 тис. інших бібліотек. З’явилися бібліотеки нового типу – бібліотеки-клуби, бібліотеки-кафе, бібліотеки сімейного читання, книгозбірні для представників національних меншин та ін.

Доповідачка докладно окреслила найбільш гострі проблеми, з якими стикається бібліотечна справа в Україні: скорочення бібліотечної мережі; тривалі процеси децентралізації системи державних книгозбірень у семи областях; повна ліквідація ЦБС профспілок; реорганізація у ДІФ більшості НТБ; втрата частини бібліотек та їхніх фондів унаслідок Чорнобильської катастрофи; недоліки в комплектуванні і збереженні бібліотечних фондів, системі книгопостачання книгозбірень та роботі бібліотечних колекторів; обмеженість видавничої продукції бібліотек унаслідок дефіциту паперу, незацікавленості видавництв, відсутності у більшості книгозбірень власних поліграфічних баз. Серед інших недолків – поганий стан матеріально-технічного і фінансового забезпечення бібліотек, незахищеність книгозбірень в умовах ринкової економіки, відтік бібліотечних працівників до інших, переважно комерційних, структур тощо. Вона наголосила на невідкладній потребі в правовій реформі бібліотечної справи.

Із співдоповіддю «Про Концепцію розвитку бібліотечної справи в Україні» виступив М. Сенченко. Серед іншого він наголосив на важливості розв’язання проблем комплектування бібліотек, у т. ч. документами на нетрадиційних носіях інформації, автоматизації бібліотечних процесів, необхідності створення електронних каталогів та їх інтеграції в єдину мережу, опануванні випуску електронних книг і журналів на оптичних дисках та ін. Заступник директора ДБУ Г. Полозова у співдоповіді «Про розробку Закону України про бібліотеки і бібліотечну діяльність» підкреслила, що проєкт закону готувався за участі фахівців кількох провідних книгозбірень України, тобто на міжвідомчій основі і з урахуванням напрацьованого міжнародного досвіду та відповідних публікацій. Вона докладно зупинилася на основних положеннях проєкту закону, спрямованих на забезпечення гарантій держави щодо всіх напрямів функціонування бібліотек, належного рівня їх технічного оснащення, матеріальної бази, дотримання базових умов праці бібліотечних працівників тощо.

Ці та інші гострі проблеми озвучувалися у виступах делегатів Конгресу з різних областей України на пленарних засіданнях 11–12 червня – Л. Яремко (Стрий), П. Слободянюка (Хмельницький), львів’ян В. Кутика і Л. Крушельницької, О. Хропача (ХДІК), Н. Коротун (Херсон), С. Банул (Кіцмань), В. Загорулька (Полтава), А. Кобзаренко (Київ) та багатьох інших.

Серед інших доповідачів, чиї виступи на Конгресі були сприйняті з великим зацікавленням – директор інституту мовознавства імені О. О. Потебні В. Русанівський та директор інституту літератури імені Т. Г. Шевченка АН України М. Жулинський, Голова Українського фонду культури Б. Олійник, Голова Держкомітету України по пресі Ю. Дяченко, письменник В. Шевчук, представник від ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка А. Бурячок. З вітаннями та повідомленнями про досвід організації бібліотечної роботи у своїх країнах та установах виступали  і зарубіжні гості Конгресу.

На завершення роботи Конгресу було прийнято його розгорнуту ухвалу. В ній наголошено на потребі визнання загальнонаціонального значення розвитку бібліотек як інтелектуальних скарбниць народу, центрів відродження національної культури, надання негайної допомоги бібліотекам України з боку держави в подоланні кризових явищ, створенні законодавчої та економічної бази їхньої діяльності, а також схвалено в основному проєкти Концепції розвитку бібліотечної справи в Україні та Закону України про бібліотеки та бібліотечну діяльність, за умови їх доопрацювання з урахуванням пропозицій делегатів та гостей Конгресу. У документі зафіксовано велику кількість інших важливих пропозицій і завдань, спрямованих на збереження наявних бібліотек та їхніх мереж, удосконалення і подальший розвиток бібліотечної сфери України; окремі з них адресовано Верховній Раді України, Міністерству культури України.

Невідкладні рішення Конгресу в подальшому були реалізовані. Зокрема, у січні 1995 р. Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», у квітні 1999 р. – Закон України «Про обов’язковий примірник документів», набули чинності й інші нормативно-правові акти вищої юридичної сили, що опосередковано стосуються й бібліотек; з розгортанням діяльності Всеукраїнської громадської організації «Українська бібліотечна асоціація» поступово посилено професійне і громадське самоуправління книгозбірень. Було надано статус національних кільком провідним бібліотекам країни; встановлено професійне свято – Всеукраїнський день бібліотек (відзначається щороку 30 вересня); створено Національний науково-дослідний реставраційний центр України, який займається і відновленням унікальних видань із фондів бібліотек; розпочато інтеграцію вітчизняних бібліотек у світове інформаційне товариство – Україна набула членства в ІФЛА; істотно посилилися міжнародні зв’язки бібліотек України, у т. ч. з українською діаспорою; у 2017 р. відбулася остаточна офіційна відмова від заідеологізованої ББК; натомість повсюдно в бібліотеках впроваджено УДК тощо. Водночас, з причини поглиблення в наступні роки гострої економічної кризи в Україні, перманентної політичної кризи невирішеними й дотепер залишаються деякі інші важливі пропозиції та ухвали Конгресу, зокрема: щодо розроблення Державної програми розвитку бібліотечної справи на 3–5 років з її фінансовим та матеріально-технічним забезпеченням; періодичного скликання наступних конгресів бібліотекарів (другий і останній відбувся у травні 1996 р., проте він мав менший суспільний резонанс та наслідки); створення Українського НДІ бібліотекознавства і бібліографознавства (бібліотечної справи) і на його базі формування національної бібліотекознавчої школи; не подолано міжвідомчу роз’єднаність у бібліотечній справі та ін.

Перший Всеукраїнський  Конгрес бібліотекарів став визначною подією в культурному і громадському житті молодої країни, що перебувала на початковому етапі незалежного державотворення. Уперше в історії багатовікового бібліотечного будівництва в Україні численні представники бібліотечної професії, практики, науковці, управлінці, незалежно від їхньої відомчої приналежності, з усіх областей держави, зібралися для спільного і відкритого обговорення своїх назрілих проблем та визначення основних напрямів подальшого розвитку української бібліотечної справи на шляху загальнолюдської цивілізації і входження у світовий інформаційний простір. У доповідях, виступах, інформаційних повідомленнях, дискусіях, обговореннях у процесі засідань кількох секцій за типами бібліотек і на «круглих столах» було озвучено сукупність актуальних питань: реального стану бібліотек різних рівнів, їх кадрового забезпечення, матеріально-технічної і нормативно-правової бази, фінансування, комплектування фондів, взаємодії з органами влади та спорідненими інституціями, бібліотечної науки тощо.

Конгрес сприяв приверненню уваги держави і засобів масової інформації до бібліотек та їхніх потреб, правовому унормуванню бібліотечної справи України та її остаточному розриву з радянською бібліотечною системою, консолідації представників бібліотечної професії, висуванню з їхнього середовища нових лідерів, розкриттю нагальних проблем та виробленню спільними зусиллями шляхів їх розв’язання, окреслив пріоритетні завдання книгозбірень на найближчу перспективу, з опорою на здобутки науково-технічного прогресу, кращого власного і міжнародного досвіду, впровадження новітніх інформаційних технологій.

 

Тетерук В. Бібліотекарі всіх країн…. / В. Тетерук // Голос України. – 1992. – 12 черв.

Василенко В. Неоціненний скарб народу / В. Василенко // Літ. Україна. – 1992. – 18 черв.

Виленский В. От Агапита до Яновского / В. Виленский // Правда Украины. – 1992. – 10 июня.

Волга Л. Нерозривна нитка духовності / В. Волга // Уряд. кур’єр. – 1992. – 19 черв.

Врублевська В. «Настав час дій….» / інтерв’ю взяла Н. Лизогуб // Друг читача. – 1992. – 24 черв.

Всеукраїнський Конгрес бібліотекарів :[ ред. ст.] // Хрещатик. – 1992. – 17 черв.

Кистанова С. Вижити? – Жити мають наші бібліотеки. І державі слід їх підтримати / С. Кистанова, Ю. Шафранська // Культура і життя. – 1992. – 27 черв.

Книжкова скарбниця у незалежній Україні : [ред. ст.] // Культура і життя. – 1992. – 13 черв.

Лазебний Л. «Добре, що голови не було….» / Л. Лазебний // Друг читача. – 1992. – 24 черв.

Перший Всеукраїнський конгрес бібліотекарів : [ ред. ст.] // Уряд. кур’єр. – 1992 – № 14. – С. 7.

Перший Всеукраїнський Конгрес бібліотекарів : [ ред. ст.] // Сільські вісті. – 1992. – 17 черв.

Перший Всеукраїнський конгрес бібліотекарів. Київ,1992 : програма, м. Київ, 9-12 черв. 1992 р. – [Київ, 1992]. – 18 с.

Під знаком мудрої сови : [ред. ст.] // Культура і життя. – 1992. – 6 черв.

Про І Всеукраїнський Конгрес бібліотекарів : (оглядова довідка) / М-во культури України ; Держ. б-ка  України, Інформ. центр з питань культури та мистецтва. – Вип. 9/4-1992 р. – [Київ, 1992]. – 56 с.

Секція «Дитячі та шкільні бібліотеки» : зб. матеріалів / Держ. б-ка України для дітей / відп. за вип.. Н. С. Кобзаренко. – Київ, 1992. – 84 с. – (Перший всеукр. конгр. бібліотекарів).

Станіславчик В. Духовна місія бібліотек / В. Станіславчик // Голос України. – 1992. – 12 черв.

Україна бібліотечна: до І Всеукр. конгресу бібліотекарів / [уклад.: Л. П. Каліберда, Л. П. Одинока, С. В. Шалімова; відп. за вип. В. Д. Навроцька]. –Київ : Поліграф книга, 1992. – [24] с.

Шуневич В. Про бідного бібліотекаря замовте слова / В. Шуневич // Київ. вісн. – 1992. – 12 черв.

Чигиринець А. Чи дочекаємося зрушення : [Перший Всеукраїнський конгрес бібліотекарів, м. Київ, 1992 ] // Укр. культура. – 1992. – № 10–11. – С. 2.

Зворський С. Перший форум бібліотечної спільноти незалежної України : (до 25-річчя І Всеукраїнського конгресу бібліотекарів) / С. Зворський // Бібл. планета. – 2017. – № 3. – С. 18–20.